Повернення історії

Illustration

Коли: 3-26 липня, 2026Де: адреса буде надіслана зареєстрацією

мистецький проєкт, що досліджує локальну пам’ять, музейні наративи та способи осмислення культурної спадщини в сучасній Україні. Проєкт об’єднує художниць і художників, які протягом тижня працювали з музейними колекціями, архівами, індустріальними ландшафтами та локальними історіями міста. 
Дослідницька резиденція відбулася у Кривому Розі наприкінці травня 2026 року та стала платформою для критичного діалогу про роль музеїв у формуванні колективної пам’яті, особливо в умовах війни та переосмислення колоніальної спадщини. Окремою частиною програми стали зустрічі з дослідницями та дослідниками деколонізаційних процесів, а також робота з британським музейним експертом Нейлом Тітманом, який провів публічні лекції про сучасні підходи до деколонізації музеїв та працював із художницями й художниками як ментор. Він супроводжував процес створення нових мистецьких робіт, надавав експертні консультації щодо роботи з історичними наративами, музейними колекціями та практиками критичного осмислення культурної спадщини. 
Художниці та художники, що беруть участь у виставці: Євгенія Григор’ян (Київ), ІЯ КО / Ксенія Костянець (Кривий Ріг), Ілля Левченко (Київ), Марина Чайка та Дмитро Коновалов (Харків). А також: Анжела Куниця (Кривий Ріг), Ольга Марченко (Кривий Ріг), Оксана Жарун (Кривий Ріг), Катерина Бондарець (Кривий Ріг).

Дослідження музеїв Кривого Рогу 

Протягом тижня, із 25 до 31 червня, художниці та художники долсіджували музейні простори, художні майстерні та індустріальні ландшафти міста, а саме: музей-квартира Григорія Синиці, майстерня криворзікької художниці Ех Настя, міської виставкової зали, Криворізький історико-краєзнавчого музей, музей історії «АрселорМіттал Кривий Ріг», екскурсія територією Південний гірничо-збагачувального комбінату, музей єврейського народу, екскурсія індустріальними ландшафтами Кривого Рогу за участі Анна Літвінчук та відвідування простору “Висока кімната”. Авторка світлин Анна Бальвас. 

Результатом дослідження стали нові художні роботи, які пропонують сучасний погляд на музейні експозиції, локальну історію та культурну спадщину Кривого Рогу. Через різні мистецькі практики авторки й автори ставлять питання про те, які історії представлені в музеях сьогодні, які голоси залишаються непочутими та яким може бути музей майбутнього.

Паралельна програма проєкту:

Illustration

«Чиїми словами? Український Деколоніальний Глосарій між самопізнанням і зовнішнім діалогом»

Лекторки Анастасія Омелянюк та Іва Найденко

Деколонізація це одне з найбільш обговорюваних і водночас найбільш дискусійних понять сучасності. Але чиїми словами ми її описуємо? І чи ці слова справді наші?
Лекція представить Український Деколоніальний Глосарій: колективний проєкт, що народився з регулярного/простого, але складного запитання: а що відбувається зі словами, коли їх перекладають через досвід колонізації? Які поняття опираються перекладу? Які — зникають? Ми поговоримо не лише про абстрактне, а й про внутрішню кухню роботи над проєктом: про те, як говорити про деколонізацію, намагаючись дотримуватись деколоніальних практик. Ця лекція є продовженням спроби розібратися, що деколонізація означає в українському контексті: не як абстрактна теорія, запозичена ззовні, а як живий досвід, що формується між особистим і політичним, між академічним словником і повсякденним виживанням. Ми поговоримо про те, чим є деколоніальна думка і активізм у двох вимірах: діалогу України з зовнішнім світом, де деколонізація є стратегією адвокації, та критичним поглядом всередину, на власне минуле і виклики сьогодення.

  • «Зовнішній діалог» розкриє труднощі вплетення українських досвідів глобальні антиімперіалістичні та антиколоніальні дискурси (наприклад, як кремль привласнює деколоніальну риторику, щоб виправдати власну імперську агресію). «Самопізнання», або погляд всередину, розкриє парадокси деколонізації під час активної війни: коли дискусії стають одночасно нагальними і майже розкішшю. 
    Анастасія Омелянюк – антропологиня, докторка філософії.
    Іва Найденко – кураторка, художниця, співзасновниця Ксі Простір.

Відеозапис події

Фотографка Анна Бальвас

«Історіографічний поворот? Художники й історія, художниці в історії, художники поза історією, художні історії, історії художників»

Лектор Ілля Левченко

Лекція стане публічним розмірковуванням про історію мистецтва як поле постійного перегляду, виключень, привласнень і боротьби за видимість. Під час лекції Ілля Левченко буде говорити про те, як художники й художниці не лише реагують на історію, але й самі виробляють історичні оповіді – персональні, колективні, альтернативні до канонічних версій історії мистецтва. Чому одні імена закріплюються в інституційній пам’яті, тоді як інші залишаються поза нею, і яким чином на це впливають гендерні, колоніальні та геополітичні механізми.

  • Лекція також торкнеться питання меж самої історії мистецтва як дисципліни: хто має право говорити від її імені, якими методами вона користується і що принципово не здатна помітити. Окрему увагу буде приділено тому, як сучасні художники – особливо українські та ширше східноєвропейські – працюють з архівами, документами й історичними джерелами, фактично перебираючи на себе роль дослідників та істориків. Через власні художні методології вони не лише переосмислюють минуле, але й створюють способи говорити про досвід, який офіційні історичні наративи часто не можуть або не хочуть вмістити. У цьому сенсі лекція є розмовою про історію як простір художнього виробництва, критики та політичної уяви.
    Ілля Левченко – доктор філософії, дослідник мистецтва. 

Відеозапис події

«Декомунізація і деколонізація в Музеї війни в Києві: перевертання історії чи її переозначення?»

Лектор Роман Кабачій

У лекції буде розкрито процеси переозначення музею, який був радянською «візитівкою» Києва і знаходиться у підніжжі найвищого монумента у Європі «Батьківщина-мати». Ці процеси мають не лише зовнішній вимір, як заміна герба СРСР на щиті монумента на Тризуб, декомунізацію/деколонізацію кубів «міст-героїв» тощо, але й ціннісний. Музей прагне до вміщення українських наративів боротьби за існування нашого народу за останнє століття в європейський контекст і позбуття колоніальних нашарувань у музейних експозиціях та публічній активності. 

  • Роман Кабачій – завідувач сектору Національного музею історії України в Другій світовій війні, кандидат історичних наук.

Відеозапис події

«Радикальна локальність: українські дискурси деколонізації».

Лекторка Катерина Ботанова

У лекції йтиметься про витоки понять деколонізація та деколоніальність, їхній зв’язок із процесами політичної незалежності та виробництва знання. Особливу увагу буде приділено українському контексту: як змінювалися способи осмислення відносин із Росією до і після 2014 року, і як повномасштабна війна трансформувала сприйняття історії, культури та простору.
Катерина Ботанова також розгляне, як ці глибокі суспільні зміни відображаються у практиках українських художниць і художників – зокрема через роботу з пам’яттю, локальністю та новими формами культурного висловлювання.

  • Катерина Ботанова – культурна критикиня, кураторка та дослідниця, яка працює між Україною та Швейцарією. Вона досліджує деколонізацію, солідарність і культурні трансформації в культурних і мистецьких практиках поза межами Глобального Заходу. Ботанова є керівницею медіапроєктів Інституту фронтиру, де курує спецпроєкт “25 стратегічних питань для України”, співкураторкою швейцарської бієнале Culturescapes, колишньою директоркою Центру сучасного мистецтва в Києві. Минулого року вона курувала виставки в Мистецькому арсеналі та ПінчукАртЦентрі. Її тексти публікуються у міжнародних виданнях і наукових збірках, а також вона є членкинею PEN Ukraine. 

Проєкт «Повернення історії» реалізується за підтримки Британської Ради у межах програми «UK→Ukraine: Culture Sync».
Нейл Тітман — експерт із понад 25-річним досвідом співпраці з музеями, галереями та культурними установами в Європі, Азії та Північній Америці. Очолює Kulturalis — видавничу компанію, що поширює світові культури через співпрацю з музеями. Доктор філософії з французької та латинської літератури.
Криворізький Центр Сучасної Культури / KRCC – громадська ініціатива, покликана розвивати культуру, мистецтво, креативні індустрії у Кривому Розі. Місія центру – розвинути культурний потенціал Кривого Рогу, створивши стимулююче середовище для креативних індустрій, через діяльність інституції KRCC.

Громадська ініціатива, покликана розвивати Кривий Ріг

Підпишись

Громадська ініціатива, покликана розвивати Кривий Ріг

Підпишись