Виставка «Географія небезпеки»

Illustration

Коли: 13-28 червня, 2026 рокуГрафік роботи: середа – неділя, з 12:00 до 19:00Де: адреса буде надіслана за реєстрацією

Проєкт «Географія небезпеки» ставить питання про те, як документальна фотографія функціонує після моменту новини – коли зображення перестає бути лише свідченням події та перетворюється на носій пам’яті, травми, етики й культурного досвіду. У центрі виставки – фотографія як простір відповідальності: перед людьми в кадрі, перед глядачем і перед майбутнім.
«Географія небезпеки» пропонує поглянути на російсько-українську війну не лише через оптику катастрофи, а й через повсякденність життя всередині небезпеки – у ландшафтах руйнування, евакуації, очікування, втрати, тілесної вразливості, але також стійкості, турботи й здатності продовжувати існування. Проєкт об’єднує роботи фотографів і фотографок, які працюють із документальним образом як із формою складного етичного жесту, а не швидкого споживання трагедії.
Художниці та художники, що беруть участь в проєкті:
● Віталій Герасименко (Київ, Україна); ● Вєра Бланш (Київ, Україна); ● Сергій Мельниченко (Миколаїв, Україна); ● Джуліо Пішителлі (Неаполь, Італія); ● Емільєн Урбано (Париж, Франція). 
Назва виставки відсилає до самої природи війни як просторового досвіду. Небезпека в Україні сьогодні має власну географію: це лінії фронту й тилу, укриття й вокзали, порожні квартири, військові шпиталі, понівечені пейзажі та міста, які живуть між тривогами. Фотографія у цьому контексті стає способом картографування не лише територій, але й людських станів. Особливого значення проєкт набуває саме у Кривому Розі – великому індустріальному місті, чий ландшафт сформований кар’єрами, шахтами, териконами та гігантськими промисловими просторами. Місто, де масштаб промислової географії сьогодні співіснує з досвідом війни, стає важливим контекстом для розмови про пам’ять, вразливість і витривалість.
Виставка триватиме з 13 по 28 червня 2026 року. В межах проєкту також відбудеться паралельна публічна програма, присвячена фотографії як інструменту пам’яті, свідчення та етичного осмислення війни. 
Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Стипендія».
Партнер проєкту – ГАРТ, простір фізичного, психологічного та соціального відновлення людей, які постраждали від війни в Україні.
Інституційний партнер проєкту: Криворізький Центр Сучасної Культури / KRCC.

Паралельна програма проєкту

Паралельна програма відбувається за підтримки Фонду ім. Гайнріха Болля, Бюро Київ - Україна.

Illustration

«Українська документальна фотографія»

Лектор Катерина Радченко

Українська фотографія – динамічне явище, що змінюється під впливом соціополітичних факторів. Її документальний напрям фіксує еволюцію суспільства, створюючи архів минулих трансформацій та відображаючи актуальні події. Сьогодні, під тиском війни, цей медіум перетворюється на безальтернативне свідчення епохи та інструмент колективної пам'яті. Під час лекції ми дізнаємось про шлях розвитку документальної фотографії в Україні від 90-х по сьогодення. 

  • Катерина Радченко – кураторка, дослідниця фотографії та культурна менеджерка. Кураторка Українського Дому Фотографії, засновниця та директорка Odesa Photo Days Festival – однієї з ключових платформ сучасної фотографії в Україні та Східній Європі. У своїй роботі фокусується на документальній фотографії, візуальній культурі, архівних практиках та міжнародній співпраці. У 2025 році стала учасницею програми Counter Histories Fellowship від Magnum Foundation. У 2024–2025 роках була кураторкою міжнародного проєкту Beyond the Silence, реалізованого у співпраці з Magnum Photos. У 2023 році очолювала європейське журі міжнародного конкурсу World Press Photo.
    Катерина Радченко регулярно виступає кураторкою виставок, освітніх програм та міжнародних фотографічних проєктів, присвячених питанням пам’яті, документування, прав людини та сучасних соціальних трансформацій.

Illustration

«Фотографія після 2022: досвід, зміна оптики, нова документальність»

Лектор Сергій Мельниченко

Під час лекції Сергій Мельниченко розповість про трансформацію візуальної мови після 2022 року, про нові підходи до документування реальності та про те, як особистий досвід війни впливає на фотографічну практику. Особливу увагу буде приділено роботі з тілом, присутністю, дистанцією та етичними викликами сучасної документальної фотографії.
Окрім теоретичної частини, учасники матимуть можливість долучитися до практичного блоку. Під час зустрічі Сергій Мельниченко продемонструє роботу з технікою середнього формату, проведе практику з портретної фотографії та надасть індивідуальний фідбек учасникам і учасницям.

  • Сергій Мельниченко (Миколаїв) – український фотограф, куратор та освітянин, один із найвідоміших представників сучасної української фотографії. У 2018 році він заснував платформу MYPH (Mykolaiv Young Photography), яка сьогодні є однією з найважливіших незалежних фотографічних інституцій України. Автор взяв участь у понад 200 міжнародних виставках, фестивалях та ярмарках, створив 14 фотокниг і реалізував понад 60 кураторських та освітніх проєктів за участі молодих фотографів і фотографок.